05453) 7-27-31

На виконання спільного розпорядження голови обласної державної адміністрації, голови Сумської обласної ради від 30.07.2013 №332-ОД/23 «Про підготовку та відзначення 75-ї річниці від дня утворення Сумської області» В ДПТНЗ «Реутинський професійний аграрний ліцей» були організовані та проведені наступні заходи:

– Оформлені книжкові виставки «Мій рідний край, моя Сумщина», «Літературна Сумщина», «Наші земляки».

– Проведено мультимедійну презентацію «Сумська область: історія і сьогодення».

– Відбулась віртуальна екскурсія «Свою Сумщину любіть».

– Краєзнавче лото «Сумські дива і таємниці».

– Вечір краєзнавства «Т.Г.Шевченко і Сумщина».

– Виховна година «Краю світлий, Сумщино моя!».

– Організовано екскурсію в краєзнавчий музей ліцею.

Під час проведення заходів учні дізналися, що 10 січня 1939 року була створена Сумська область. До неї увійшли 12 районів Харківської, 17 районів Чернігівської та 2 райони Полтавської області. На сьогодні у складі області 18 районів, 15 міст, з них 7 – обласного підпорядкування, 20 селищ міського типу, 384 сільради, 1494 сільські населені пункти.

На день створення площа області складала 24 тис.кв.км з населенням 1707200 чоловік.

Провідними галузями промисловості утвореної області були машинобудівна і цукрова промисловість. Це – галузі, характерні для Сумщини всіх часів. Сільське господарство області спеціалізувалося на виробництві зерна, цукрових буряків, конопель, овочів, соняшнику та інше.

Перед початком війни в області працювало 1209 загальноосвітніх шкіл, 34 технікуми, діяли Сумський педагогічний, Глухівський, Конотопський, Лебединський вчительські інститути.

22 червня 1941 року почалася Велика Вітчизняна війна. Вторгнення німецько-фашистських військ на територію області почалось 26 серпня 1941 року, повністю область була окупована ворогом 19 жовтня 1941 року. Для ведення боротьби з окупантами було створено 35 партизанських загонів і 146 підпільних груп. Сумщина стала колискою партизанської слави. Визволення області почалося 17 лютого, а завершилося 16 вересня 1943 року. За подвиги в роки Великої Вітчизняної війни близько 200 уродженців області удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

Сумщина – батьківщина відомих діячів науки і культури (історика О.М.Лазаревського, бібліографа С.І.Пономарьова, професора, видавця «Енеїди» М.Й.Парпуги, педагога і письменника А.С.Макаренка та ін..). На Сумщині народились видатні письменники О.Вишня, П.Куліш, П.Грабовський, О.Олесь, І.Багряний, Б.Антоненко-Давидович, перекладач М.Лукаш та інші. Сумщина – батьківщина відомих спортсменів В.Голубничого, О.Шапаренка, В.Куца та інших. На весь світ відомі імена уродженців краю: славного запорозького кошового Петра Калнишевського, підприємців і благодійників з династії Терещенків і Харитоненків, композиторів Д.Бортнянського та М.Березовського, художників Д.Бурлюка, Федора і Василя Кричевських, В.Зарецького, Г.Нарбута, співаків Б.Гмирі, А.Мокренка.

Сумська земля дарує світові талановитих людей, неординарних особистостей, які своєю творчою працею возвеличують Сумщину. Премія невипадково носить ім’я нашого земляка, відомого поета, журналіста, учасника партизанського руху періоду Великої Вітчизняної війни – Пилипа Рудя. Премія імені Пилипа Рудя була започаткована в області у 1969 році. Вона вручається жителям Сумщини за видатні досягнення в області літератури, журналістики, культури і мистецтва, які мають суспільне визнання і підвищують авторитет області у державі та за її межами.

Нинішнє покоління гідно продовжує і примножує славні традиції своїх попередників. Працьовитість, гостинність, щедрість з’єднуються з совістю, відповідальністю, цілеспрямованістю. І в цьому – запорука подальших успіхів, гарантія загальної згоди і соціального благополуччя.

Сумщина – унікальний край із віковою історією і багатою культурою Слобожанщини, овіяний гетьманською славою та героїзмом партизанів.

DSC08724

Цікаві факти з життя області

  • Мало хто знає, що Софронієвський монастир має печери, розміри яких у кілька разів перевищують розміри Києво-Печерської лаври.
  • 17 травня 2008 року у Сумах був відкритий фонтан «Сумка». Це символічний колодязь, з якого витягнута сумка – одна з трьох, за легендою, знайдених козаками. Тут кожен елемент має своє значення: арка символізує небокрай, а сумка – знак життя та благополуччя. Фонтан став улюбленим, визначним місцем. Вважається, що коли вмитися з фонтана чи змочити сумку або гаманець, з цього моменту людина не буде мати потреби у грошах, до неї прийде удача.
  • На ознаменування героїзму Сумського гусарського полку в 1849 році у Георгієвському залі Кремля у Москві встановлена мармурова дошка. Імена загиблих у війні сумчан викарбувані на стінах храму Христа Спасителя у Москві і відлиті на чавунних плитах пам’ятника, який знаходиться неподалік міста Лейпціг (Німеччина), де 16 – 19 жовтня 1913 року відбулася Битва Народів.
  • У першій половині ХІХ століття село Кулішівка належало графу Ю.Головкіну, який був попечителем Харківського університету. Він запросив у свій маєток видатного українського вченого-натураліста Івана Калениченка, уродженця Сум, який захоплювався також палеонтологічними дослідженнями. У 1839 році у с.Кулішівка на березі р.Хусь йому вдалося відкопати скелет мамонта, який дуже добре зберігся. В Україні рештки мамонта знайдені вперше. Це й спонукало вченого разом з власником маєтку встановити у 1841 році пам’ятник на честь наукового відкриття.
  • У Сумській області відкрився єдиний в Україні музей чупакабри, де представлена експозиція, присвячена загадковій істоті.
  • Спасо-Преображенський кафедральний собор у Сумах – єдиний у світі православний собор, на даху якого знаходяться об’ємні фігури. Православна церква не використовує у своїх храмах об’ємні зображення, тобто статуї.
  • На території Кролевецької районної станції юних натуралістів росте унікальна яблуня, яка увійшла в історію садівництва. Місцеві жителі називають її «колонією», а ще «княжою», «крученою», «лозівкою». Ця ботанічна пам’ятка цікава тим, що росте у вигляді куща, який за площею займає близько 10 соток. У яблуні вже давно немає первісного материнського стовбура. За легендою, цьому дереву вже понад 200 років. Його головна особливість в унікальному способі розмноження. Гілки яблуні з віком нагинаються до землі і укорінюються, внаслідок чого з’являються нові дерева. Місцеві жителі вважають, що на яблуню кілька століть тому було накладено прокляття, через яке вона і розмножується, як кущ смородини чи агрусу. Цвіте яблуня кожного року, але плодоносить щороку лише половина, а друга половина відпочиває.
  • У селищі Низи на лівому березі р.Псел зберігся невеликий присадибний будинок, в якому кожного літа гостював П.І.Чайковський. Тут він написав оперу «Черевики», яка була удостоєна першої премії Російського музичного товариства в 1875 р. Мальовничий берег р.Псел, чудовий парк надихали композитора в роботі над Другою та Третьою симфоніями, оперою «Євгеній Онєгін». У садибному будинку організований музей-кімната композитора, поряд встановлений пам’ятник П.Чайковському.
  • Місто Путивль – одне з найдревніших міст Київської Русі. Перша літописна згадка датується 1146 роком. У ХІІ ст.. Путивль стає ареною, де відбуваються події, описані у «Слові о полку Ігоревім»: саме тут «чекає й плаче» Ярославна за князем Ігорем Святославовичем.
  • Існує легенда, що Павло Полуботок незадовго до своєї смерті переправив значну частину своїх коштів золотом до Англії. Другу частину скарбів він сховав у надійному місці. Таким називають Глухів. За однією з легенд, у 50-х роках ХІХ ст.. під час будівництва кам’яного будинку сім’ї Терещенків робітники знайшли чавунну дошку або двері, які нині схильні називати скарбом, за рахунок чого сім’я стала багатою. За іншою версією, скарби на території міста зберігаються й нині.