05453) 7-27-31

Богдан Ступка – актор, з Божим даром в серці

80 років тому:

27.08.1941 – у містечку Куликів на Львівщині народився Богдан Ступка, видатний актор театру і кіно, Народний артист УРСР (1980), Народний артист СРСР (1991), Академік та співзасновник Академії мистецтв України, Герой України (2011). Закінчив акторську студію при Львівському академічному театрі ім. М. Заньковецької (1961), актор цього театру (1961-1978). Навчався на заочному відділенні філологічного факультету Львівського університету (1963-1965). 1978 на запрошення вчителя С. Данченка переїхав до Київського академічного драмтеатру ім. І. Франка. Закінчив заочне відділення театрознавчого факультету Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1984). Після смерті С. Данченка очолив Київський драмтеатр. У 1999-2001 – міністр культури і мистецтв України в уряді В. Ющенка. До чиновницької державної роботи підходив як і на сцені творчо – одним із розпоряджень надав право вільного входу на театральні вистави пенсіонерам і студентам, якщо до їх початку не були розкуплені квитки (наступний міністр скасував це розпорядження).

Як кіноактор став відомим у фільмі Ю. Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» (1971) в ролі вояка УПА Ореста Дзвонаря. Цю роль хотів зіграти Іван Миколайчук, проте радянські цензори заборонили, оскільки Миколайчук перед тим з успіхом створив позитивну роль Т. Шевченка – тому не можна було йому тепер перевтілюватись у «ворога народу». За Ступкою у Львівському театрі якось мимоволі закріпилась практика виконання негативних ролей то ж комуністичні ідеологи розраховували, що й цю роль він подасть у напрацьованій уже манері. Про це реноме маестро пізніше згадував: «У театрі вважалося, що я «неврастенік із негативною привабливістю». Тож грати «хороших радянських людей» мені не довіряли… Тривалий час існувало чітке уявлення про мене як актора на ролі негідників». Проте молодий актор Ступка настільки трагічно і проникливо зіграв повстанця, що під час демонстрації фільму в Галичині із темної кінозали не раз лунало «Слава Україні!» Загалом зіграв понад 100 ролей у театрі та близько 50 в кіно. Був переважно драматичним актором, але з успіхом втілював найрізноманітніші образи і персонажі. Відомий польський режисер Єжи Гоффман назвав його найталановитішим драматичним актором Європи. Нагороджений величезною кількістю премій, призів, державних і міжнародних нагород. Став театральним символом української нації і дав потужний поштовх для відродження і розвитку української культури. Помер у Києві 2012.