12 листопада 1936 року народився Микола Сингаївський, український поет, автор легендарної пісні “Чорнобривці”.
Відомого українського поета Миколу Федоровича Сингаївського за ніжні ліричні поезії прийнято називати поліським соловейком. Його «Чорнобривці» відомі на увесь світ. Сьогодні майстру пера виповнилося б 85 років.
Перші вірші почав друкувати ще в шкільні роки у районній та обласній пресі. Його першим провідником в літературу був відомий український поет М. Рильський, а згодом М. Стельмах схвальним словом відгукнувся на його першу збірку для дітей «Жива криничка». Перу Сингаївського належить понад 40 поетичних збірок, більша половина з яких написана для дітей. Творчий доробок поета був належно оцінений: за збірки «З березнем по землі» та «Архіпелаг» був удостоєний обласної літературної премії ім. О. Бойченка. У 1990 р. він став лауреатом літературної премії ім. Лесі Українки за поетичні твори для дітей.
М. Сингаївському цілком імпонують слова відомого датського письменника – казкаря Андерсена: «Моє життя – це чудова казка, багата подіями, благословенна. Якби в дитинстві, коли і бідним хлопчиком пустився у білий світ, мене зустріла всемогутня фея і сказала мені: «Вибери собі дорогу й мету, і я, відповідно до своїх обдарувань і розумових можливостей, оберігатиму й спрямовуватиму тебе», і тоді б моя доля не склалася б щасливіше, мудріше й краще». Такою чарівною феєю для Миколи Сингаївського стала поезія з її розмаїтими стежками. Побратим по перу Валентин Бичко про лірику свого товариша зазначав: «Український поет Микола Сингаївський належить до тих, хто уміє відчути в кожній речі, в кожній квітці, дереві, будинку, навіть у камені живе життя, уміє чути розмову, здавалося б, безсловесних створінь, вслухатися в музику трав, в пісню лісу, уміє бачити, як бігає сміх, як ходить по хатах ранок, як сонце підморгує маленькому хлопчику… Він закоханий у життя, любить життя, а тому воно й одкривається поетові у всьому, не приховує від нього своїх таємниць».
Якби можна було охарактеризувати всю поезію Миколи Сингаївського кількома словами, то це – дивосвіт дитинства. Автор не тільки виступає як художник слова, але і як мудрий вихователь. Він уміє похвалити руки юної господарки за гарно зроблену роботу, Наталочку-школярочку за одержані п’ятірки. І тут же – вірші з алегоричними образами звірят («Хвалькуватий гусак», «Чорний рак», «Зайчик у трамваї»), в яких засуджуються моральні вади дітей – хвалькуватість, нечемність, обман, лінощі.
256512918_1556590444694046_3175615348816307999_n
