05453) 7-27-31

Я син народу, що в гору йде

27 серпня виповнюється 165 років від дня народження Іва́на Я́ковича Фра́нка — видатного українського поета, прозаїка, драматурга, літературного критика, публіцисат, перекладача, науковця, громадського і політичного діяча. Доктор філософії, доктор габілітований, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, почесний доктор Харківського університету

   Іван Якович Франко народився на Галичині 27 серпня 1856 р. в родині коваля. Змалку майбутній письменник виявляв неабияку допитливість, тому батьки намагалися влаштувати сина до найкращої школи. Він навчався в Дрогобицькій гімназії. Був дуже здібним учнем, бо мав надзвичайну пам’ять, про що засвідчують відомості з його автобіографічного листа: «Шевченка я вивчив майже всього напам’ять (а пам’ять у мене була така, що лекцію з історії, котру вчитель цілу годину читав, я міг опісля продиктувати товаришам майже слово в слово!)».

  Іван рано залишився сиротою: батько помер, коли хлопчикові було одинадцять років, а шістнадцятирічним утратив матір. Залишившись без батьків, заробляв на життя репетиторством. Із тих коштів зібрав величезну на той час бібліотеку – понад 500 книг.

   Закінчивши гімназію, він вступив до Львівського університету. Його власний творчий доробок на той час становив: збірку віршів, поеми — одна написана німецькою, інша польською мовами, переклади давньогрецьких творів, давньоруського «Слова про Ігорів похід» і декілька глав Біблії. До речі, це неповний перелік надбань юнака, усе це Франко створив у дев’ятнадцятирічному віці!

     Майбутній письменник навчався у Львівському університеті, а потім у Чернівецькому, де й здобув вищу освіту. Згодом захистив дисертацію у Віденському університеті (Австрія), діставши науковий ступінь доктора філософії.

  «З вершин і низин» — перша збірка поета, у якій Іван Франко постає революціонером, а вірш «Каменярі», що сповнений прагнень митця розбити скелю, яка заступила шлях до нового, вільного життя українців, дав йому друге ім’я — Каменяр. До найвищих поетичних надбань Каменяра належить і збірка інтимної лірики «Зів’яле листя».

Літературна спадщина такої геніальної особистості як  Іван Франко є золотим фондом України. Його твори вчать нас думати, розуміти  та відчувати, а також позиціонувати себе нацією, гідною поваги та захоплення.

  Сучасники називали Івана Франка «академією в одній особі», відзначаючи, зокрема, вільне володіння чотирнадцятьма мовами. На початку XX ст. його обирають членом Чеського наукового товариства; Харківський університет присвоює йому ступінь доктора словесності. Результатом діяльності Івана Франка як письменника, ученого, публіциста, критика, фольклориста, драматурга, перекладача та громадського діяча є понад п’ять тисяч праць. Випущений у світ п’ятдесятитомник — це лише третина створеного українським генієм.

   Писав твори не лише українською, а й польською, німецькою, іншими мовами. Перекладав на українську в тому числі з давньої вавилонської, давньоіндійської, давньоарабської, давньогрецької, східних мов.

   Усього за життя Івана Франка окремими книгами і брошурами було понад 220 видань, у тому числі понад 60 збірок його оригінальних і перекладних творів різних жанрів. Він був одним із перших професійних українських письменників, який заробляв на життя літературною працею.